Мононуклеоз – це гостра вірусна інфекція, збудник якої широко розповсюджений у навколишньому середовищі. Особливістю тієї інфекції є те, що багато її переносять непомітно, на ногах. У деяких же хворих (в основному це підлітки і люди молодого віку) мононуклеоз може протікати важко.
Як можна захворіти мононуклеозом
Мононуклеоз – це інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Епштейна-Барр (вірус герпесу 4 типи) і проявляється запаленням носоглотки, збільшенням лімфатичних вузлів, печінки і селезінки, появою в периферичної крові особливих великих клітин – мононуклеарів.
Збудником інфекційного мононуклеозу є вірус Епштейна – Барр (ЕБВ – прізвище Барр не відмінюється, оскільки належить жінці), що відноситься до сімейства вірусів герпесу. ЕБВ володіє онкогенними властивостями – він здатний викликати такі важкі злоякісні захворювання, як лімфома Беркітта і назофарингеального карцинома.
Заражаються ЕБВ при контакті з хворим повітряно-крапельним шляхом або при поцілунку, через предмети особистого користування – ЕБВ міститься в основному в слині хворих.
Потрапляючи в організм людини, збудник інфекції осідає на слизових оболонках рото і носоглотки, викликаючи там запальний процес. Дуже часто до вірусного процесу приєднується бактеріальний, розвивається гнійна ангіна. Потім ЕБВ проникає в лімфатичні вузли і викликає там запалення. При цьому він впроваджується в В-лімфоцити, перетворюючи їх в іммунонейтральние клітини специфічного зовнішнього вигляду – мононуклеари. Надалі організм знищує мононуклеари за допомогою Т-лімфоцитів (Т-кілерів).
Крім того, вражаються печінка і селезінка, а іноді і інші органи.
Основні ознаки мононуклеозу – початок захворювання
Інкубаційний період при мононуклеозі в середньому дорівнює трьом тижнях. Після цього у хворого з’являються млявість, слабкість, головний біль Головний біль і біль в горлі. Температура може бути не високою, але може підніматися і до значних цифр, особливо, перед ввечері. При огляді зіву спочатку є просто почервоніння і набряк тканини, але через кілька днів з’являються характерні біло-сірі нальоти на мигдалинах.
Одночасно збільшуються лімфатичні вузли, головним чином, шийні. При тому, що промацує вони щільні, еластичні, не пов’язані з навколишніми тканинами і злегка хворобливі.
Характерний зовнішній вигляд хворого мононуклеоз: обличчя, особливо повіки, набряклі через застій лімфи, пов’язаного з поразкою лімфовузлів. На шкірі часто виявляються висипання, різні за характером (точкові, плямисто-папульозні, геморагічні та інші), поодинокі або множинні. Такі ж висипання можуть бути і на слизовій порожнини рота.
Печінка починає поступово збільшуватися з найперших днів захворювання. Максимальних розмірів вона досягає через тиждень. При тому, що промацує печінку щільна, злегка болюча із загостреним краєм. Функція печінки порушується не завжди, а якщо і порушується, то в основному незначно. У норму печінку приходить довго, протягом трьох-чотирьох місяців після початку захворювання.
Селезінка при мононуклеозі також збільшена – це один з головних і постійних ознак захворювання. Селезінка збільшується протягом перших трьох п’яти днів. Вона добре прощупується в лівому підребер’ї, щільна, гладка, злегка болюча. У норму селезінка приходить приблизно через місяць.
Легкий перебіг мононуклеозу закінчується одужанням приблизно через два тижні, важке може тривати місяць і більше.
Мононуклеоз може ускладнитися розривом селезінки, приєднанням бактеріальної інфекції, розвитком запальних процесів в ЛОР-органах та дихальних шляхах.
Діагностика і лікування
Мононуклеоз легко сплутати з іншими захворюваннями. Тому для підтвердження діагнозу визначають наявність мононуклеарів антитіл до вірусів Епштейна-Барр в крові. Характерні зміни і в загальному аналізі крові хворого: збільшення кількості лейкоцитів (але може бути і зниження) і висока ШОЕ (до 30 мм на годину і вище).
Специфічного лікування мононуклеозу не існує. Хворому потрібно забезпечити повний спокій, постільний режим до тих пір, поки не спаде температура. Харчування має бути повноцінним, вітамінізованим, з раціону виключаються жирні, смажені, гострі, копчені страви, легкозасвоювані вуглеводи. Хворий також повинен пити багато рідини.
Призначається симптоматичне і загальнозміцнюючий лікування, при приєднанні бактеріальної інфекції – антибіотики. Проводиться також полоскання горла різними дезінфікуючими розчинами.
Мононуклеоз – це інфекційне захворювання, багато в чому ще не вивчене.